Розумна голова (в.в.біанкі)

Розумна голова (в.в.біанкі)

Мухолов-Тонконос сидів на гілці і дивився по сторонах. Як тільки полетить повз муха або метелик, він зараз же буде гнатися за нею, зловить і проковтне. Потім знову сидить на гілці і знову чекає, видивляється. Побачив поблизу дубоноса і став скаржитися йому на своє гірке життя.

- Дуже вже мені втомлює, - каже, - прожиток собі добувати. Цілий день трудишся-трудишся, ні відпочинку, ні спокою не знаєш, а все впроголодь живеш. Сам подумай: скільки мошок треба зловити, щоб ситим бути. А зернятка клювати я не можу: ніс у мене занадто тонкий.

- Так, твій ніс нікуди не годиться! - Сказав Дубонос. - Чи то справа мій! Я їм вишневу кісточку, як шкаралупу, розкушувати. Сидиш на місці і клюєш ягоди. От би тобі такий ніс.

Почув його Клест-Крестонос і каже:

- У тебе, Дубонос, зовсім простий ніс, як у Горобця, тільки товстіший. Ось подивися, який у мене хитромудрий ніс! Я їм цілий рік насіння з шшішек вилущують. Ось так.

Клест спритно підчепив кривим носом лусочку ялинової шишки і дістав насінину.

- Вірно, - сказав Мухолов, - твій ніс хитрий влаштований!

- Нічого ви не розумієте в носах! - Прохрипів з болота Бекас-Довгоноси. - Хороший ніс повинен бути прямий і довгий, щоб їм козявок з твані діставати зручно було. Подивіться на мій ніс!

Подивилися птиці вниз, а там з очерету стирчить ніс довгий, як олівець, і тонкий, як сірник.

- Ах, - сказав Мухолов, - от би мені такий ніс!

- Постій! - Запищали в один голос два брата кулика - Шілонос і Кроншнеп-Серпонос. - Ти ще наших носів не бачив!

Подивився Мухолов і побачив перед собою два чудових носа: один дивиться вгору, інший - вниз, і обидва тонкі, як голка.

- Мій ніс для того вгору дивиться, - сказав Шілонос, - щоб їм у воді всяку дрібну живність підчіплювати.

- А мій ніс для того вниз дивиться, - сказав Кроншнеп-Серпонос, - щоб їм черевиків да комашок з трави тягати.

- Ну, - сказав Мухолов, - краще ваших носів і не придумаєш!

- Та ти, видно, справжніх носів та не бачив! - Крякнув з калюжі широконосі. - Дивись, які справжні носи бувають: по-о!

Всі птахи так і пирснули зі сміху, прямо широконосі в ніс!

- Ну і лопата!

- Зате їм воду щелокчіть-то як зручно! - Досадливо сказав широконосі і мерщій знову кувирнулся головою в калюжу.

- Зверніть увагу на мій носик! - Прошепотів з дерева скромний серьенькій Козодой-Сетнонос. - У мене він крихітний, однак служить мені і сіткою і горлом. Мошкара, комарі, метелики цілими натовпами в сітку-глотку мою потрапляють, коли я вночі над землею літаю.

- Це як же так? - Здивувався Мухолов.

А ось як! - Сказав Козодой-Сетконос, та як роззявить зів, - всі птахи так і шарахнулись від нього.

- Ось щасливець! - Сказав Мухолов. - Я по одній мошці хапаю, а він ловить їх відразу сотнями!

- Так, - погодилися птиці, - з такою пащею не пропадеш!

- Гей ви, дрібнота! - Крикнув їм Пелікан-Мешконос з озера. - Спіймали мошку - і раді. А того немає, щоб про запас собі що-небудь відкласти. Я ось рибку зловлю - і в мішок собі відкладу, знову зловлю - і знову відкладу.

Підняв товстий Пелікан свій ніс, а під носом у нього мішок, набитий рибою.

- Ось так ніс! - Вигукнув Мухолов, - ціла комора! Зручніше вже ніяк не вигадаєш!

- Ти, мабуть, мого носа ще не бачив, - сказав Дятел. - Ось, полюбуйся!

- А що ж на нього милуватися? - Сказав Мухолов. - Звичайнісінький ніс: прямий, не дуже довгий, без сітки і без мішка. Таким носом їжу собі на обід діставати довго, а про запаси і не думай.

- Не можна ж все тільки про їжу думати, - сказав Дятел-Долбонос. - Нам, лісовим працівникам, треба інструмент при собі мати для теслярських і столярних робіт. Ми їм не тільки корм собі видобуваємо, але й дерево довбаємо: житло влаштовуємо, і для себе і для інших птахів. Ось у мене якесь долото!

- Чудеса! - Сказав Мухолов. - Стільки носів бачив я нині, а вирішити не можу, який з них краще. Ось що, братці: ставайте ви все поруч. Я подивлюся на вас і виберу найкращий ніс.

Вишикувалися перед Мухоловом-Тонконосом Дубонос, Крестонос, Довгоноси, Шілонос, широконосі, Сетконос, Мешконос і Долбонос.

Але тут впав зверху сірий Ястреб-Крючконос, схопив Мухоловом і забрав собі на обід.

А інші птахи з переляку розлетілися в різні боки.

Текст наведено за виданням: Бібліотека світової літератури для дітей: Казки російських письменників. - М .: Дитяча література, 1980.

Матеріали надані http://skazka.com.ru/


Увага, тільки СЬОГОДНІ!