Перша полювання (в.в.біанкі)

Перша полювання (в.в.біанкі)

Набридло Цуценяті ганяти курей по двору.

"Піду-но, - думає, - на полювання за дикими звірами і птахами".

Шмигнув у підворіття і побіг по лузі.

Побачили його дикі звірі, птахи і комахи і думають кожен про себе.

Бугай думає: "Я його обману!"

Удод думає: "Я його здивую!"

Крутиголовка думає: "Я його налякаю!"

Ящерка думає: "Я від нього вивернусь!"

Гусениці, метелики, коники думають: "Ми від нього сховаємося!"

"А я його вижену!" - Думає Жук-Бомбардир.

"Ми всі за себе постояти вміємо, кожен по-своєму!" - Думають вони про себе. А Щеня вже побіг до озерця і бачить: стоїть біля очерету Бугай на одній нозі по коліно у воді.

"Ось я їй зараз зловлю!" - Думає Щеня і зовсім вже приготувався стрибнути їй на спину.

А Бугай глянула не його і зробила крок в очерет.

Вітер по озеру біжить, очерет колише. Камиш гойдається взад-вперед, взад-вперед. У Цуценя перед очима жовті та коричневі смуги гойдаються взад-вперед, взад-вперед.

А Бугай стоїть в очереті, витягнулася - тонка-тонка, і вся в жовті та коричневі смуги розфарбована. Варто, гойдається взад-вперед, взад-вперед.

Щеня очі витріщив, дивився, дивився - не бачить Випи в очереті. "Ну, - думає, - обдурила мене Бугай. Не стрибати ж мені в порожній очерет! Піду іншу птицю зловлю". Вибіг на горбок, дивиться: сидить на землі Удод, хохлом грає, - то розгорне, то складе. "Ось я на нього зараз з пагорба стрибну!" - Думає Щеня.

А Удод припав до землі, крила розпластав, хвіст розкрив, дзьоб вгору підняв.

Дивиться Щеня: немає птиці, а лежить на землі строкатий клапоть і стирчить з нього крива голка. Здивувався щеня: "Куди ж Удод подівся? Невже я цю строкату ганчірку за нього прийняв? Піду мерщій маленьку пташку зловлю". Підбіг до дерева і бачить: сидить на гілці маленька птах Крутиголовка.

Кинувся до неї, а Крутиголовка шурх в дупло. "Ага! - Думає Щеня. - Попалася!" Піднявся на задні лапи, заглянув у дупло, а в чорному дуплі чорна змія звивається і страшно шипить. Відсахнувся Щеня, шерсть дибки підняв - і навтьоки.

А Крутиголовка шипить йому вслід з дупла, головою крутить, по спині у неї змійкою звивається смужка чорного пір'я.

"Ух! Налякала як! Ледве ноги забрав. Більше не стану на птахів полювати. Піду краще Ящерка зловлю".

Ящерка сиділа на камені, очі закрила, грілася на сонечку. Тихенько до неї підкрався Щеня, - стриб! - І вхопив за хвіст. А Ящерка ізвернулась, хвіст у зубах у нього залишила, сама - під камінь! Хвіст в зубах у Цуценя звивається. Фиркуну Щеня, кинув хвіст - і за нею. Та куди там! Ящерка давно під каменем сидить, новий хвіст собі відрощує.

"У, - думає Щеня, - вже якщо Ящерка і та від мене вивернулася, так я хоч комах наловлю". Подивився кругом, а по землі жуки бігають, в траві коники стрибають, по гілках гусениці повзають, по повітрю метелики літають.

Кинувся Щеня ловити їх, і раптом - стало колом, як на загадковій картинці, все тут, а нікого не видно - сховалися все. Зелені коники в зеленій траві причаїлися.

Гусениці на гілочках витягнулися і завмерли, - їх від сучків не відрізниш. Метелики сіли на дерева, крила склали, - не розбереш, де кора, де листя, де метелики. Один крихітний Жук-Бомбардир йде собі по землі, нікуди не ховається. Наздогнав його Щеня, хотів схопити, а Жук-Бомбардир зупинився, та як пальне в нього летючої їдкою цівкою - прямо в ніс потрапив!

Заверещав Щеня, хвіст підібгав, повернувся - так через луг, та в підворіття. Забився в будку і носа висунути боїться. А звірі, птахи та комахи - все знову за свої справи взялися.

Текст наведено за виданням: Бібліотека світової літератури для дітей: Казки російських письменників. - М .: Дитяча література, 1980.

Матеріали надані http://skazka.com.ru/



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!